Останнім часом у нашій країні і за кордоном збільшився інтерес до використання пробіотичних препаратів у птахівництві. У багатьох випадках їх застосування дозволяє вирішити декілька завдань:

• підвищити ефективність використання поживних речовин, продуктивність птиці;
• пригнічувати ріст умовно-патогенної і патогенної мікрофлори кишечника, стимулювати імунітет;
• сприяти зростанню економічних результатів виробництва;
• забезпечити екологічну безпеку продукції.

Застосування пробіотиків у ветеринарії та промисловому тваринництві, в якості профілактики та лікування захворювань, викликаних патогенною та умовно-патогенною флорою, впевнено починає лідирувати по всьому світу. Світовий досвід застосування пробіотиків довів, що ці препарати, в основі яких - живі мікроорганізми, найефективнішим способом справляються з патогенною мікрофлорою і при цьому не завдають шкоди організму тварини і людини.

У нашій країні також переймають корисний світовий досвід. Групою українських вчених був створений пробіотик нового покоління - Емпробіо, який відповідає всім вимогам ветеринарної медицини, результативно і точно виконує свою функцію - профілактика і лікування захворювань шлунково-кишкового тракту.

В настоящее время эпизоотическую ситуацию в Украине и соседних странах нельзя назвать благополучной. У животных и птиц промышленного выращивания состав кишечного микробиоценоза характеризуется присутствием анаэробных спорообразующих бактерий, стафилококков, сальмонелл, протея, плесневых и дрожжеподобных грибов. Применение антибиотиков приводит к дисбактериозу, появлению антибиотикорезистентных штаммов условно-патогенных микроорганизмов. Антибиотикотерапия становится все чаще не эффективна при лечении заболеваний, как у птиц и животных, так и у людей.

Птахівництво - одна з найбільш розвинених галузей сільського господарства в нашій країні. Незважаючи на це, ключовою проблемою є поширеність на фермах і птахофабриках різних штамів патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, що призводять до розвитку захворювань ШКТ.

Для запобігання захворювань найчастіше використовуються антибіотики широкого спектру дії. Однак дослідженя останніх років довели, що наслідки антибіотикотерапії небезпечні не тільки для поголів'я, а й для людини, що вживає м'ясо і яйця птиці. В організмі птиці накопичується велика кількість антибіотиків, які викликають резистентність людини до подібних ліків.

Найчастіше з хворобами борються за допомогою антибіотиків, проте штами мікроорганізмів пристосовуються до них набагато швидше, ніж вчені встигають розробити новий антибіотик. З'являються штами патогенних і умовно-патогенних бактерій, стійких до дії антибіотиків. Причому вони розмножуються не тільки в організмі тварини, але потрапляють в навколишнє середовище, тим самим являючись збудниками багатьох інфекційних захворювань людини, тварин і птахів.

Так, однією з головних проблем в молочному скотарстві є вирощування молодняку. Повний природний імунітет теля набуває тільки до 15-го місяця життя. Саме в цей проміжок необхідно створити йому сприятливі умови утримання, забезпечити якісне годування і відповідну зоогігієну, бо кожне п'яте теля або вмирає від хвороб, або серйозно хворіє в період вирощування.

У статті наведені матеріали про антагоністичну активність пробіотическої консорціума «Ємпробіо» по відношенню к Salmonella tiphomurium 144.
Ключові слова: «Ємпробіо», антагоністична активність, Salmonella tiphomurium.

В статье представлены материалы об антагонистическую активность пробиотического консорциума «Эмпробио» по отношению к Salmonella tiphomurium 144.
Ключевые слова: «Эмпробио», антагонистическая активность, Salmonella tiphomurium.

При исследовании антагонистической активности в качестве тест – культуры используют условно – патогенные микроорганизмы (кишечная палочка, стафилококк, сальмонелла, протей). Сальмонелла в естественных условиях являются возбудителями септических инфекций, поражений желудочно – кишечного тракта, пневмоний, абортов у животных. Сальмонеллезы поражают телят, ягнят, поросят, птиц, грызунов, жеребят, пушных зверей. (1.) Основной источник заболевания – животные, преимущественно домашние (крупный и мелкий рогатый скот, свиньи и др.) и птицы (куры, утки, гуси и др.). Носителями сальмонелл могут быть и другие представители фауны: мыши, голуби, черепахи, устрицы, тараканы и др. Реже источниками заболевания являются люди – больные и носители.

Біопрепарат для профілактики та лікування захворювань сільськогосподарських тварин на тлі порушень біоценозу кишечнику.

На сьогоднішній день гостро стоїть проблема лікування і профілактики захворювань ШКТ. У промисловому птахівництві, за даними різних джерел, втрати від бактерійних хвороб, складають більше 70%. При хронічних, уповільнених хворобах бактерійної етіології відзначають нерівномірний або низький приріст маси бройлерів, підвищену чутливість до стресів, погіршення яйценосності і виводимості курчат, біологічних якостей ембріонів, поствакцинального противірусного імунітету, погану конверсію корму.

В настоящее время представляет большой интерес применение пробиотиков в промышленном птицеводстве, т.к. они экологически чистые и безопасные для окружающей среды, птиц, животных и людей, потребляющих мясную продукцию. По эффективности действия пробиотики не уступают некоторым антибиотикам и химиотерапевтическим средствам. Пробиотики могут не только нормализовать качественный и количественный состав кишечной микрофлоры, но во многих случаях они могут быть единственным эффективным методом лечения, профилактики и стимулирования продуктивности сельскохозяйственной птицы.

Фундаментом успеха в птицеводстве является качественный генетический материал и здоровье будущей несушки - ее высокая жизнеспособность и продуктивность.

Здоровье несушки закладывается в первые 16 недель жизни цыплят. Особенно важен правильный уход в течение первых 4 недель, когда живая масса курочек должна достигать 290г. В этом случае молодняк способен противостоять различным болезням.

Ошибки, сделанные в этот период выращивания, позже уже не могут быть исправлены никакими действиями птицевода. Птица различных кроссов, которая размножается в птицеводческих хозяйствах страны, может различаться по темпам роста и живой массе, по потреблению корма, но в основном эти различия не очень велики. Достоверно установлено, что на 90% костяк формируется в раннем возрасте и уже к 12-16 неделям размер молодки предопределен, и изменить его невозможно.