Останнім часом у нашій країні і за кордоном збільшився інтерес до використання пробіотичних препаратів у птахівництві. У багатьох випадках їх застосування дозволяє вирішити декілька завдань:

• підвищити ефективність використання поживних речовин, продуктивність птиці;
• пригнічувати ріст умовно-патогенної і патогенної мікрофлори кишечника, стимулювати імунітет;
• сприяти зростанню економічних результатів виробництва;
• забезпечити екологічну безпеку продукції.

Нині в Україні функціонують сучасні підприємства, які використовують новітні технології. Одночасно відновлюються виробництва з більш старим, придбаним в минулому обладнанням і технологіями. Однак у всіх випадках відзначається дія факторів, що сприяють порушенню нормальної мікрофлори у сільськогосподарської птиці.

• Використовуються нові кроси і породи високопродуктивної птиці, які більш вимогливі до умов утримання і годівлі. Дія патогенетичних факторів швидко призводить до функціональних зривів з боку різних систем і органів.
• Залишається фактор негативного впливу великомасштабного виробництва з високою концентрацією поголів'я на обмежених територіях, що призводить до необхідності численних вакцинацій і високого антигенного навантаження.
• Вакцинальний і технологічний стрес різко знижує резистентність, сприяє персистенції умовно-патогенної мікрофлори в травному каналі та інших органах і тканинах (легені, сечостатеві шляхи, шкіряний покрив).
• Багато живих вакцин (особливо з так званих «гарячих» штамів) призводять до прямої колонізації клітин кишечника, респіраторної та інших систем й до поствакцинальних порушень в мікрофлорі відповідних зон.
• Різко зросло фармакологічне навантаження на птицю. Всупереч сформованим стереотипам, порушувати мікробіоценоз можуть не лише антибіотики і кокцидіостатики, але й деякі надмірно уведені кормові добавки.
• Істотно погіршилася екологічна ситуація. Корми, повітря, вода можуть бути додатковими джерелами токсичних речовин, пестицидів, які порушують слизову оболонку різних порожнин, прямо впливаючи на мікробіоценоз. Поширені також кормові мікотоксикози.

Таким чином, діє комплекс факторів, які порушують природні захисні властивості нормальної пристінкової мікрофлори. Споживаючи гранульовані, часто оброблені термічно, корми, птиця у замкнутих приміщеннях позбавлена контакту з природними донорами нормальних мікроорганізмів, доступними в природі (грунт, комахи, рослини). У зв'язку з циклічними дезінфекціями, тривалим використанням антибіотиків, особливо широкого спектра дії, у навколишньому середовищі відбувається селекція резистентної до антибіотиків мікрофлори. У такому випадку може виникнути ситуація подібна до так званої стаціонарної «госпітальної інфекції» у медицині. Природно, не можна відмовитися від вакцинацій, дезінфекцій, застосування антибіотиків, антигельмінтиків, кокцідіостатиків при відповідних показаннях. Але відновити нормальну мікрофлору після їх застосування необхідно. Якщо слизова травного кагалу порушена, ефективне виробництво неможливо, так як знижується рівень засвоєння поживних речовин корму.

З 2006 р. у країнах Євросоюзу було уведено повну заборону на використання кормових антибіотиків. Це змусило дослідників та спеціалістів переглянути багато методологічних підходів до питань оптимізації контролю над епізоотичним процесом хвороб, збудниками яких є умовно патогенна бактеріальна мікрофлора.

Недостатня ефективність традиційних заходів, спрямована на підвищення збереженості молодняку, обумовлює необхідність застосування принципово нових ефективних препаратів.

Найбільш повно цим вимогам можуть відповідати пробіотики – препарати, які містять живі мікроорганізми, пов'язані із нормальною, фізіологічно і еволюційно обґрунтованою флорою травного каналу та позитивно впливають на організм господаря.
Аспекти використання пробіотиків у птахівництві й ветеринарній медицині торкаються широкого кола проблем, що включають корекцію кишкового біоценозу, імунної, гормональної та ферментної систем організму птиці.

Отзывы: