Біопрепарат для профілактики та лікування захворювань сільськогосподарських тварин на тлі порушень біоценозу кишечнику.

На сьогоднішній день гостро стоїть проблема лікування і профілактики захворювань ШКТ. У промисловому птахівництві, за даними різних джерел, втрати від бактерійних хвороб, складають більше 70%. При хронічних, уповільнених хворобах бактерійної етіології відзначають нерівномірний або низький приріст маси бройлерів, підвищену чутливість до стресів, погіршення яйценосності і виводимості курчат, біологічних якостей ембріонів, поствакцинального противірусного імунітету, погану конверсію корму.

Швидке збільшення м'язової маси бройлерів і непропорційне відставання маси внутрішніх органів веде до ослаблення імунітету. На цьому фоні виникають передумови для активізації умовно-патогенної мікрофлори. Найбільш чутливі до зараження патогенною і умовно-патогенною мікрофлорою курчата раннього віку.

Розповсюдження кишкових інфекцій приносить значний економічний збиток від прямих втрат поголів'я і зниження його продуктивності. Нерідко відмічається підйом захворювання населення сальмонельозом, пов'язаний з продукцією птахівництва.

Відомо, що будь-яка патологія у птиці супроводжується порушенням мікрофлори кишечнику, що веде до виникнення дисбактеріозів. Широке застосування антибіотиків для лікування багатьох захворювань інфекційної природи приводить до виникнення серед мікробів стійких до антибіотиків форм. Лікарська стійкість патогенов і, внаслідок цього, зниження терапевтичної ефективності застосування антибіотиків вимагає створення нових препаратів, що володіють вираженою антимікробною дією, у тому числі і на резистентні до антибіотиків штами, або відмову від них.

Кишковий дисбактеріоз, що настає у наслідок порушень мікробіоценозу кишечнику є зміна кількісного та якісного складу бактеріальної флори, яка обумовлена динамічним порушенням мікроекології кишечнику в результаті зриву адаптації, порушення захисних і компенсаторних механізмів організму.

При даному захворюванні має значення кількість молочнокислих та біфідобактерій, яка забезпечує нормальну мікрофлору кишечнику (бактерії становлять 90% облігатної флори), рівень яких значно зменшується, а на їх місці появляється умовно патогенна і патогенна флора.

У 50-х роках ХХ століття використання в кормах сільськогосподарської птиці антибіотиків-стимуляторів росту привело до різкого збільшення продукції птахівництва за рахунок зниження захворюваності і поліпшення показників. Для людей використовують антибіотики у разі крайньої необхідності, для птиці їх іноді використовують постійно. Вони використовуються для прискорення росту, а також для контролю над захворюваннями, що виникають в умовах промислового птахівництва, де птицю містять в переповнених приміщеннях, а іноді і в антисанітарних умовах. Інтенсивна антибіотикотерапія привела до виведення штамів мікроорганізмів, резистентних практично до всіх існуючих антибіотиків. У результаті створюються нові, могутніші препарати, а слідом за ними з'являються все більш стійкі бактерії. Але людині під силу частково «пригальмувати» подальшу еволюцію мікробів. Наприклад, за рахунок введення жорсткого контролю використання антибіотиків - в першу чергу в тваринницькій і птахівницькій галузі. Тому надмірне використання антибіотиків в птахівництві є однією з причин, чому часто основні препарати вже є неефективними або мало ефективними при лікуванні захворювань у людей. У 1997, 1998, 2003 роках ЄС прийняв розпорядження, які забороняли використовувати антибіотики-стимулятори росту для годування тварин і птиці. Вживання цих препаратів повинне було припинитися, починаючи з січня 2006 року.

Дорадча рада комітету з мікробіологічної безпеки продуктів затверджує що: «Поліпшення умов утримовування птиці значно знизить необхідність у використанні антибіотиків» і що «антибіотики не повинні вживатися для компенсації поганих умов утримовування птиці». Зростання застосування антибіотиків при виробництві м'яса птиці пояснює також і зростання неприйнятності до ліків у світі. Споживання м'яса, що містить антибіотики приводить до резистентності мікрофлори кишечнику людини до антибіотиків, тобто організм людини стає несприйнятливим до  даних препаратів.

В результаті різних захворювань набувають абсолютно нові форми. Особливо страждають від споживання м'яса з антибіотиками діти, організм яких не  відрізняється високим рівнем імунної захищеності. У 1996 р. при визначенні резистентності ентерококів до ванкомицину вона зустрічалася в кожного 20-го хворого. Тому ЄС заборонило додавання в корм птахів і тварин антибіотика Avoparcin, що викликає резистентність ентерококів до ванкомицину. У дослідженні 2001 р. резистентність мікробів до ванкомицину зустрічалася вже дуже рідко, хоча за останні 5 років його застосування залишалося тим самим. FDA має намір заборонити ще 2 антибіотики — Virginiamycin і Enrofloxacin, що викликають резистентність мікробів до антибіотиків Synercid і Ciprofloxacin.

Основні положення:

• Постійне використання антибіотиків не з лікувальною метою для сільскогосподарської птиці не є необхідним, а тому і є неприйнятним.

• Постійне використання антибіотиків представляє потенційну загрозу для здоров'я людей, оскільки сприяє появі резистентних до антибіотиків бактерій.

В даний час в багатьох країнах і, зокрема, в Україні розроблені і широко застосовуються способи профілактики та лікування бактерійних хвороб і поліпшення мікробіоценозу організму птиці за допомогою пробіотиків – ПАБК, СБА, ацидофілін, біфідум, бактисуптил, колибактерин, біоспорин та ін. Тому запропоновану тему потрібно планувати доцільно, оскільки вона має новизну і актуальність.

Ці препарати більшою чи меншою мірою сприяють стабілізації кишкової мікрофлори птиці, пригнічують дію патогенної та умовно-патогенної мікрофлори.

Недоліком вищезгаданих препаратів є порівняно невелика кількість живих клітин молочнокислих бактерій, слабка їх виживаність в кишечнику і зникнення кліток після закінчення прийому препаратів, низька теплостійкість мікроорганізмів і низька абразивність, тривалий курс лікування.

Приклад використання заявленого біопрепарату Емпробіо

Отримання біопрепарату, що заявляється, здійснюють шляхом змішування чотирьох монокультур молочнокислих мікроорганізмів в певному співвідношенні. Приготування суспензії мікробних культур, що входять в біопрепарат, здійснюється роздільним культивуванням кожного штаму окремо. При отриманні пробійнику для культивування мікроорганізмів, що входять в біопрепарат, поживне середовище збагачують. В результаті отриманий пробійник, що представляє особливу рідку культуру штамів молочнокислих бактерій, біополімери, мікроелементи, молочну кислоту, речовини, що володіють антагоністичною активністю до умовно-патогенної і патогенної мікрофлори. Випробування препарату Емпробіо проводили на пологів' їв з 450 особи курчат кросу «ИЗА-15». Спосіб утрамбовування бройлерів – клітинний. З першого дня курчатам у воду додавали Емпробіо, таким чином: з 1-гол по 5-ой день у воду для пиття додавали вказаний біопрепарат з розрахунку по 0,18 мл на голову, з 6-гол по 10-і дні – 0,36 мл, 11-гол по 15-ой день – 0,65 мл і з 16-гол по 20 день – 1,0 мл на голову. На 20-ой – 30-ой день проведено лабораторні дослідження. За допомогою біопрепарату Емпробіо вдалось нормалізувати кишковий агробіоценоз, на саме, домінування біфідобактерій і лактометр, кількість протея доведено до 0.

Лабораторні дослідження показали підвищену спирто- і фенолостійкість препарату (фенолостійкість даної асоціації мікроорганизмів ставить 0,4-0,5%), що дозволило живим клітинам прижитися в кишечнику птиці на тривалий термін і продовжувати функціонувати навіть після закінчення прийому препарату. Асоціація мікроорганізмів, що знаходиться в заявленому біопрепараті нормально функціонує при рН=3,0-3,5, що дозволило мікробам пройти через верхні розділи ШКТ птиці до кишечнику в кількості достатньої для досягнення терапевтичного ефекту, а також покращує засвоєння заліза, кальцію і інших мікроелементів, нормалізує рівень гемоглобіну і обмінні процеси в організмі, підвищує стійкість організму до інфекційних, токсичних і інших агентів, володіє адаптогенним ефектом (зняття стресів при скупченому утримовуванні, підвищеній температурі, при переході на інші раціони кормів). Все вищеперелічене, а також широкий спектр антагоністичної активності відносно умовно-патогенної і патогенної мікрофлори, дозволяє відмовитися від профілактичної антибіотикотерапії.

Отримані результати: зменшено тривалість курсу профілактики та лікування дисбактеріозу на 1 тиждень. Середньодобовий приріст курчат у віці 20 діб, в досвідченій групі, що отримувала біопрепарат Емпробіо, склав 39,8 г, що на 8,3% вище, ніж в контрольній, збереження поголів'я в цій групі вище на 2,5 %.

Таким чином, одержані дані дозволяють рахувати, що заявлений біопрепарат для профілактики та лікування птиці, виявляє чітко виражений позитивний вплив як на клінічні показники, так і на лабораторні (імунологічні та біохімічні) показники. Біопрепарат добре переноситься птицею, не викликає ніяких небажаних побічних реакцій, у тому числі алергічних. Оскільки заявлений препарат прискорює досягнення клініко-лабораторної ремісії та сприяє зменшенню частоти виникнення повторних захворювань, а також сприяє спрощенню технології виробництва біопрепарата, зниженню тривалості отримання готового продукту і його собівартості, підвищується ефект профілактики і лікування за рахунок скорочення курсу профілактики і лікування і закріплення ефекту результатів бактеріотерапії на тривалий період часу. Що у свою чергу повинне підвищити адаптацію птиці до умов утримовування, що змінюються, режиму харчування, складу комбікормів.

Запропонований біопрепарат для профілактики та лікування інфекційних захворювань на тлі порушень біоценозу кишечнику у птиці згідно корисної моделі може знайти широке використання, перш за все в птахівництві на державному рівні, а також в усіх приватних відділеннях вирощування свійської птиці та ін., наприклад, на фермах перепелів та фазанів.

Отзывы: