УДК 636.5.083.14

Технологічні прийоми покращення мікроклімату у пташнику при утриманні індиків на підстилці

 Мельник О.В., Кизь Т.В., Ципляк О.В., Рябініна О.В.,

Інститут тваринництва НААН

Резюме.

Встановлено, що при утриманні індиків батьківського стада на підстилці її обробка мікробіологічним препаратом «Ембіко Деструктор органіки» давала змогу зменшити вміст аміаку в повітрі пташника в 1,5-1,3 раза, випоювання птиці мікробіологічного препарату «Емпробіо» – в 1,3-1,2 рази, обробка підстилки реагентом (хлористим алюмінієм) - в 3,7-1,5 раза. Завдяки покращенню мікроклімату у пташнику та засвоюваності поживних речовин, несучість індиків підвищилася, відповідно, на 2,4 шт., 5,1 шт. та 3,9 шт. яєць, вихід інкубаційних яєць на 3,7%, 4,0% та 4,2%, за одночасного зниження питомих витрат кормів на 5,65%, 8,4% та 7,1%. Застосування запропонованих технологічних прийомів також сприяло зменшенню вологості підстилки, втрат азоту з підстилкового посліду.Ключові слова: птахівництво, індики, батьківське стадо, утримання, підстилка, обробка, мікробіологічні препарати, реагенти, мікроклімат, аміак, вуглекислий газ.

Вступ.

Одним з основних факторів впливу на продуктивні показники птиці є мікроклімат пташників, який характеризується такими параметрами, як температура та відносна вологість повітря, освітленість, вміст в повітрі шкідливих газів (аміаку, вуглекислого газу та сірководню), пилу, мікроорганізмів тощо [1, 11]. Підвищений вміст шкідливих газів в повітрі негативно впливає не тільки на продуктивні показники птиці, але і на здоров'я обслуговуючого персоналу пташників, а викиди цих газів з разом з вентиляційним повітрям – на довкілля, тому зменшення вмісту шкідливих газів в повітрі пташників та їх викидів в атмосферу є актуальною проблемою в сучасному промисловому птахівництві [9, 16, 23].Відомі «кормові», технологічні та фізичні методи зменшення вмісту шкідливих газів в повітрі пташника. До кормових методів відносять, наприклад, такі як: старанне нормування та балансування рівнів протеїну, амінокислот та інших поживних речовин у раціоні, застосуванням легкозасвоюваних кормових інгредієнтів, введенням до складу раціонів різних кормових добавок, що покращують рівень засвоюваності окремих кормових речовин тощо [6, 17]. Серед технологічних методів можна назвати такі як зменшення щільності посадки птиці у пташнику, збільшення рівнів повітрообміну, зменшення вологості підстилки тощо [5]. До фізичних методів відносять такі як: опромінення забрудненого повітря ультрафіолетовим випромінюванням, іонізація, озонування [11], хоча останній метод можна, скоріше, охарактеризувати як фізико-хімічний.

За кордоном при утриманні птиці на підстилці значного поширення одержав хімічний метод, який полягає у додаванні до підстилки різних хімічних реагентів [19]. Дія цих реагентів базується як на безпосередній хімічній реакції із шкідливими газами та отриманні в результаті цієї реакції нешкідливих хімічно стабільних речовин (амонієвих солей), так і на «підкисленні» підстилкового посліду, тобто зменшенні його рН. В останньому випадку створюються несприятливі умови для розвитку анаеробних мікроорганізмів, саме під дією яких і відбувається розклад органічних речовин підстилкового посліду з виділенням аміаку, сірководню та вуглекислого газу. Для цього застосовують розчини кислот: сірчаної, соляної, ортофосфорної тощо [13, 14, 20] та солі кислот, наприклад бісульфат натрію (NaHSO4) [15, 24], сульфат алюмінію (Al2(SO4)3 [21, 22] тощо. Застосування солей кислот отримало більше поширення у зв'язку з їх більшою безпекою для обладнання, персоналу та птиці.

В Інституті тваринництва було проведено пошукові дослідження можливості застосування різних хімічних реагентів для зменшення емісії шкідливих газів з підстилки. Використовувалися сульфат заліза, хлористий алюміній, суперфосфат, фосфогіпс, вапно-пушонка, гіпохлорит натрію, оцтова кислота. Найбільш ефективним з цих реагентів виявився хлористий алюміній [3]. Однак, для визначення режимів застосування цього реагенту для обробки підстилки в умовах реальних пташників при утриманні різних видів птиці доцільно провести більш широкі дослідження.

Перспективним напрямом дезодорації відходів та зменшення виділень шкідливих газів в тваринницьких приміщеннях вважається застосування спеціальних мікробіологічних препаратів, на основі культур так званих ефективних мікроорганізмів ( ЕМ-препаратів). За дотримання належних заходів безпеки ЕМ-препарати є екологічно безпечними і прийнятними навіть за застосування органічних технологій виробництва продукції птахівництва [10, 18, 25].

В Україні ЕМ-препарати різного призначення виробляють кілька виробників. До числа найбільш відомих з них належить ТОВ «ТД «Геотек», м. Сімферополь. Зараз ТОВ «ТД «Геотек» виробляє низку ЕМ-препаратів, перспективними з яких для застосування у пташниках з метою покращення в них мікроклімату, на нашу думку, є такі препарати, як «Ембіко Деструктор органіки» та Емпробіо [4].

Основою препарату «Ембіко Деструктор органіки» є целюлозоруйнуючі бактерії, які сприяють прискореному розкладу органічних речовин обробленого субструту. Препарат пригнічує також розвиток патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, в тому числі амоніфікуючої, що дає змогу зменшити втрати азоту в процесі мікробіологічного розкладу матеріалу. Зараз препарат рекомендується, переважно, для застосування при компостуванні органічних відходів. Оскільки процеси, що відбуваються в підстилці пташників при утриманні птиці подібні тим, що і при компостуванні підстилкового посліду, вивчення можливості застосування цього препарату для покращення мікроклімату у пташнику представляє собою науковий та практичний інтерес.

Емпробіо є препаратом пробіотичної дії. Композиція мікроорганізмів препарату включає молочнокислі гомоферментативні стрептобактерії (Lactobacillus), гомоферментативні стрептококи (Lactococcus) і однокліткові гриби Saccharomyces. Молочнокислі бактерії, що входять до складу препарату, характеризуються антагоністичною активністю по відношенню до широкого кола патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, в процесі своєї життєдіяльності виділяють низку життєво-важливих для птиці амінокислот, ферментів, вітамінів: групи В, С, фолієву кислоту. Встановлено, що застосування цього препарату дає змогу покращити засвоєння азотистих речовин корму, макро- і мікроелементів, сприяє підвищенню стресостійкості, збереженості та живої маси птиці. Вірогідно, що покращення засвоєння поживних речовин корму сприятиме і зменшенню їх виділень разом з послідом, а отже, менша їх кількість потенціально може деградувати до шкідливих газів. Однак, для перевірки цієї гіпотези також потрібні спеціальні дослідження.

Мета досліджень - вивчення впливу на мікроклімат у пташнику та зоотехнічні показники утримання батьківського стада індиків таких технологічних прийомів, як обробка підстилки спеціальним реагентом - хлористим алюмінієм, мікробіологічним препаратом «Ембіко Деструктор органіки» та випоювання птиці мікробіологічного препарату Емпробіо Дослідження проводилися у співдружності з ТОВ «ТД «Геотек», м. Сімферополь.

Матеріал та методи досліджень. Місцем проведення досліджень була експериментальна ферма «Збереження державного генофонду птиці» Інституту тваринництва НААН. Було сформовано чотири групи індичок (самок) батьківського стада кросу «Харківський» 33-тижневого віку, по 30 гол. у кожній групі, яких розмістили в окремих ізольованих секціях площею 20 м2 кожна. Як підстилковий матеріал в усіх секціях використовувалася соснова стружка. Перша група індичок утримувалася на підстилці, обробленій розведеним у співвідношенні 1:40 мікробіологічним препаратом «Ембіко Деструктор органіки», 2 л цього розчину на 1 м2 площі підстилки. Другій групі індичок впродовж всього періоду утримання методом випоювання давали препарат - Емпробіо 1 мл препарату на 1 л питної води. Третя група утримувалася на підстилці, обробленій реагентом – хлористим алюмінієм (400 г/м2). Четверта група була контрольною. Дослідження проводилися в холодний період року. При утриманні індиків всіх груп в секціях підтримували нормативний для цього періоду року повітрообмін. Всі інші технологічні параметри утримання самок, норми і раціони їх годівлі також відповідали нормативним вимогам. Тривалість періоду утримання індичок склала 16 тижнів.

При проведенні досліджень контролювалися:

• температура та відносна вологість повітря в приміщеннях – тричі на день за допомогою термогігрометра;
• емісія з підстилки та вміст у повітрі пташника аміаку, вуглекислого газу і сірководню – стандартизованими методами [2] один раз на тиждень протягом всього періоду досліджень газоаналізатором УГ-2;
• вологість підстилки – один раз на тиждень згідно ГОСТ 26713-85;
• жива маса птиці – зважуванням всього поголів'я на вагах циферблатних на початку та в кінці досліду;
• збереженість птиці, несучість індичок, витрати кормів – на основі щоденного обліку;
• маса яєць та їх придатність до інкубації – шляхом зважування та овоскопування усіх отриманих яєць;
• хімічний склад (вміст вологи, азоту, фосфору) підстилкового посліду на початку та в кінці досліду – шляхом хімічного аналізу зразків в лабораторії фізіології годівлі птиці ІТ НААН.

Виконуватися статистична обробка дослідних даних - загальноприйнятими методами [8] з використанням прикладного програмного забезпечення для OS Windows: Microsoft Excel.

Отзывы: