Результати досліджень.

Як засвідчили результати досліджень, впродовж всього періоду утримання індичок спостерігалося загальне збільшення емісії аміаку та вуглекислого газу (рис. 1 та 2), що було пов'язано, вірогідно, перш за все з зі збільшенням обсягу послідної маси в приміщеннях.

Рис. 1. Вплив запропонованих технологічних прийомів на емісію аміаку з підстилки впродовж періоду утримання дорослих індичок

Додавання реагенту до підстилки забезпечувало зменшення емісії аміаку з неї в 3,3-1,7 раза, ЕМ- препарату – в 1,4-1,3 рази, випоювання ЕМ-препарату – в 1,3-1,2 рази (p<0,001), відповідно, на початку та в кінці досліду. Додавання до підстилки реагенту давало змогу також знизити в 2,4-1,5 рази емісію вуглекислого газу (p<0,001). Спостерігалася тенденція до збільшення емісії вуглекислого газу і у разі обробки підстилки ЕМ-препаратом (в 1,1 раза) та, дещо у меншій мірі, при випоюванні ЕМ-препарату (в 1,03-1,05 рази).

Рис. 2. Вплив запропонованих технологічних прийомів на емісію вуглекислого газу впродовж періоду утримання дорослих індичок

Емісія сірководню з підстилки в жодному з приміщень впродовж періоду досліджень не фіксувалася.

Також в приміщеннях, в яких утримувалися дослідні групи індичок, спостерігалася дещо нижча ніж в приміщенні, в якому утримувалася контрольна їх група, вологість підстилки: в першій секції (1-а група) – на 6,3-8,9% (p<0,001), другій секції (2-а група) – на 3,6-2,3% (p<0,001), третій секції (3-я група) – на 2,3-3,8% (p<0,001).

Отзывы: