УДК 636.5.083.14 

Технологічні прийоми покращення мікроклімату у пташнику при вирощуванні молодняку індиків на підстилці

Мельник В.О., Кизь Т.В., Мельник О.В., Ципляк О.В., Рябініна О.В.,
Інститут тваринництва НААН 

Резюме.

Встановлено, що при вирощуванні ремонтного молодняку індиків на підстилці її обробка мікробіологічним препаратом Ембіко- Деструктор органіки дала змогу зменшити вміст аміаку в повітрі пташника в 1,5-1,3 раза, випоювання птиці мікробіологічного препарату Емпробіо – в 1,3-1,2 рази, обробка підстилки реагентом(хлористим алюмінієм) - в 3,7-1,5 раза. Завдяки покращенню мікроклімату у пташнику та засвоюваності поживних речовин корму збереженість ремонтного молодняку підвищилася, відповідно, на 2%, 4% та 4%, його жива маса на 113, 273 та 195 г, за одночасного зниження питомих витрат кормів на 3,2%, 7,3% та 5,9%. Застосування запропонованих технологічних прийомів сприяло також зменшенню вологості підстилки, втрат азоту з підстилкового посліду.Ключові слова: птахівництво, індики, ремонтний молодняк, вирощування, підстилка, обробка, мікробіологічні препарати, реагенти, мікроклімат, аміак, вуглекислий газ.

Вступ.

Високий рівень забруднення повітря пташників шкідливими газами (аміаком, вуглекислим газом, сірководнем) – є однією з проблем сучасного промислового птахівництва. До основних джерел виділень таких газів у пташниках належить сама птиця, пташиний послід, підстилка та інші органічні речовини. Птицею разом з повітрям, що видихається, виділяється значна кількість вуглекислого газу. В посліді та підстилці всі названі шкідливі гази виділяються в результаті хімічного та мікробіологічного розкладу органічних речовин [1, 19].Високий вміст шкідливих газів в повітрі пташника негативно впливає на збереженість та продуктивні показники птиці, здоров'я обслуговуючого персоналу, а вентиляційні викиди пташників на довкілля [9, 16, 23].

Виділення шкідливих газів у пташнику можна зменшити «кормовими» методами, наприклад, старанним нормуванням та балансуванням рівнів протеїну, амінокислот та інших поживних речовин у раціоні, застосуванням легкозасвоюваних кормових інгредієнтів, введенням до складу раціонів різних кормових добавок, що покращують рівень засвоюваності окремих кормових речовин тощо [6, 17]; технологічними методами, такими, як зменшення щільності посадки птиці у пташнику, збільшення рівнів повітрообміну, зменшення вологості підстилки тощо [5]; фізичними методами, наприклад, шляхом опромінення забрудненого повітря ультрафіолетовим випромінюванням [11].

За кордоном при утриманні птиці на підстилці значне поширення одержав хімічний метод, який полягає у додаванні до підстилки різних хімічних реагентів [19], дія яких базується, в основному, на «підкисленні» підстилкового посліду, тобто зменшенні його рН. При цьому створюються несприятливі умови для розвитку анаеробних мікроорганізмів, саме під дією яких і відбувається розклад органічних речовин підстилкового посліду з виділенням аміаку, сірководню та вуглекислого газу. Крім того, реагенти можуть безпосередньо реагувати з аміаком та сірководнем. В результаті утворюються порівняно хімічно стабільні амонієві солі, які підвищують цінність підстилкового посліду як добрива. Найбільш ефективним у цьому відношенні є застосування слабких розчинів кислот: сірчаної, соляної, ортофосфорної та інших [13, 14, 20]. Однак, у зв'язку з корозійною небезпекою для обладнання та небезпекою при обробці для людини обробка підстилки розчинами кислот використовується порівняно рідко. Значно частіше з цією метою використовують солі деяких кислот, наприклад бісульфат натрію (NaHSO4) [15, 24], сульфат алюмінію (Al2(SO4)3 [21, 22] тощо.

Пошукові лабораторні дослідження впливу на емісію шкідливих газів обробки підстилки різними реагентами було проведено і в Інституті тваринництва НААН. Використовувалися: сульфат заліза, хлористий алюміній, суперфосфат, фосфогіпс, вапно-пушонка, гіпохлорит натрію, оцтова кислота. За даними цих досліджень, найбільш ефективним із вказаних реагентів виявився хлористий алюміній [3]. Однак, для визначення режимів застосування цього та інших реагентів для обробки підстилки в умовах реальних пташників при утриманні різних видів птиці безумовно необхідно провести більш широкі дослідження.

Перспективним напрямом дезодорації відходів та зменшення виділень шкідливих газів в тваринницьких приміщеннях зараз вважається застосування спеціальних мікробіологічних препаратів на основі культур так званих ефективних мікроорганізмів. Препарати є екологічно безпечними і прийнятними навіть за застосування органічних технологій виробництва продукції птахівництва [10, 18, 25].

Останнім часом виробництво препаратів на основі ефективних мікроорганізмів різного призначення налагоджується і в Україні. До числа найбільш відомих їх виробників можна віднести ТОВ «ТД «ГЕОТЕК», м. Сімферополь. Зараз ТОВ «ТД «ГЕОТЕК» виробляє серію препаратів, перспективними з яких для застосування у пташниках з метою покращення в них мікроклімату, на нашу думку, є такі препарати, як Ембіко- Деструктор органіки та Емпробіо [4].

За даними виробника, основою Ембіко- Деструктор органіки є целюлозоруйнуючі бактерії, які сприяють прискореному розкладу органічних речовин обробленого субструту. Препарат пригнічує також розвиток патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, в тому числі амоніфікуючої, що дає змогу зменшити втрати азоту в процесі мікробіологічного розкладу. Зараз препарат рекомендується, переважно, для застосування при компостуванні органічних відходів. Оскільки процеси, що відбуваються в підстилці пташників при утриманні птиці подібні тим, що і при компостуванні підстилкового посліду, вивчення можливості застосування цього препарату для покращення мікроклімату у пташнику представляє собою науковий та практичний інтерес.

Емпробіо є препаратом пробіотичної дії. Композиція мікроорганізмів препарату включає молочнокислі гомоферментативні стрептобактерії (Lactobacillus), гомоферментативні стрептококи (Lactococcus) і однокліткові гриби Saccharomyces. Молочнокислі бактерії, що входять до складу препарату, характеризуються антагоністичною активністю по відношенню до широкого кола патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, в процесі своєї життєдіяльності виділяють низку життєво-важливих для птиці амінокислот, ферментів, вітамінів: групи В, С, фолієву кислоту. Встановлено, що застосування цього препарату дає змогу покращити засвоєння азотистих речовин корму, макро- і мікроелементів, сприяє підвищенню стресостійкості, збереженості та живої маси птиці. Вірогідно, що покращення засвоєння поживних речовин корму сприятиме і зменшенню їх виділень разом з послідом, а отже, менша їх кількість потенціально може деградувати до шкідливих газів. Однак, для перевірки цієї гіпотези також потрібні спеціальні дослідження.

Мета роботи.

Вивчення впливу на мікроклімат у пташнику та зоотехнічні показники вирощування ремонтного молодняку індиків таких технологічних прийомів, як обробка підстилки хлористим алюмінієм та мікробіологічним препаратом Ембіко - Деструктор органіки випоювання птиці мікробіологічного препарату Емпробіо

Матеріал та методи досліджень.

Дослідження проводилися у співдружності з ТОВ «ТД «ГЕОТЕК», м. Сімферополь. Місцем проведення досліджень була експериментальна ферма «Збереження державного генофонду птиці» Інституту тваринництва НААН. Дослідження проводилися в теплий період року на ремонтному молодняку індиків кросу «Харківський». Було сформовано 4 групи індиченят 4-тижневого віку, по 50 гол. у кожній групі, які утримувалися на підстилці із соснової стружки в окремих ізольованих приміщеннях з автономною системою підтримання мікроклімату. В усіх приміщеннях підтримувався нормативний для теплого періоду року повітрообмін. Перша група індиченят утримувалася на підстилці, обробленій розведеним у співвідношенні 1:40 мікробіологічним препаратом Ембіко - Деструктор органіки, 2 л розчину на 1 м2 площі підстилки. Другій групі індиченят впродовж всього періоду вирощування методом випоювання давали препарат Емпробіо 1 мл препарату на 1 л питної води. Третя група утримувалася на підстилці, обробленій хлористим алюмінієм, 400 г/м2. Четверта група індиченят була контрольною. Всі інші технологічні параметри утримання індиченят, норми і раціони їх годівлі були аналогічними. Тривалість досліду склала 12 тижнів.

При проведенні досліджень контролювалися:

• температура та відносна і вологість повітря в приміщеннях – тричі на день за допомогою термогігрометра;
• емісія з підстилки та вміст у повітрі пташника аміаку, вуглекислого газу і сірководню – стандартизованими методами [2] один раз на тиждень протягом всього періоду досліджень газоаналізатором УГ-2;
• вологість підстилки – один раз на тиждень згідно ГОСТ 26713-85;
• жива маса птиці – зважуванням всього поголів'я на вагах циферблатних один раз на тиждень;
• збереженість птиці – на основі щоденного обліку;
• хімічний склад (вміст вологи, азоту, фосфору) підстилкового посліду на початку та в кінці досліду – за результатами хімічного аналізу зразків в лабораторії фізіології годівлі птиці ІТ НААН.

Виконуватися статистична обробка дослідних даних - загальноприйнятими методами [8] з використанням прикладного програмного забезпечення для OS Windows: Microsoft Excel.

Результати досліджень.

Як засвідчили результати досліджень, впродовж всього періоду вирощування в усіх секціях спостерігалося збільшення емісії з підстилки аміаку та вуглекислого газу (рис. 1 та рис. 2), що було обумовлено, на нашу думку, перш за все загальним збільшенням обсягу послідної маси в приміщеннях. В той же час обробка підстилки реагентом забезпечувала зменшення емісії аміаку з неї в 3,7-1,9 раза Ембіко - Деструктор органіки – в 1,6-1,3 рази, випоювання ЕМ-препарату – в 1,3-1,2 рази (p<0,001), відповідно, на початку та в кінці досліду.

Рис. 1. Вплив запропонованих технологічних прийомів на емісію аміаку з підстилки впродовж періоду вирощування індиченят

Емісія вуглекислого газу (рис. 2) з підстилки при додаванні реагента знижувалася в 2,6-1,7 рази (p<0,001). При обробці Ембіко - Деструктор органіки та випоюванні Емпробіо спостерігалася тенденція до збільшення емісії вуглекислого газу, відповідно в 1,1 та в 1,06 рази. Це відбувалося, очевидно, з причини підвищення інтенсивності процесів біотермічного розкладу органічних речовин з виділенням вуглекислого газу при застосуванні мікробіологічних препаратів. Вірогідно саме тому, впродовж всього періоду досліджень вологість підстилки в приміщеннях, в яких утримувалася перша група індиченят, була нижчою, ніж в приміщенні, в яких утримувалася контрольна група на 4,3-7,8% (P<0,001). Дещо нижчою (на 3,4-1,9%) була вологість підстилки і в приміщеннях, в яких утримувалися 2-а та 3-я групи індиченят (P<0,001).

Рис. 2. Вплив запропонованих технологічних прийомів на емісію вуглекислого газу впродовж періоду вирощування індиченят

Емісія сірководню з підстилки в жодному з приміщень впродовж періоду досліджень не фіксувалася.
Емісія аміаку з підстилки за аналогічних рівнів повітрообміну була фактором, що в найбільшій мірі впливав на його вміст в повітрі приміщень (табл. 1). Значно в меншій мірі впливала на вміст вуглекислого газу в повітрі пташника його емісія з підстилки, оскільки основним джерелом виділень цього газу у пташнику, як вже згадувалося, є сама птиця. Так, порівняно з контрольною групою: в секції, в якій утримувалася 1-а дослідна група індиченят, вміст аміаку був в 1,5-1,3 рази меншим (p<0,001), а вуглекислого газу на одному рівні з контрольною групою; в секції, в якій утримувалася друга група індиченят, вміст аміаку був в 1,3-1,2 рази меншим (p<0,001), а вуглекислого газу також на одному рівні з контрольною групою; в секції, в якій утримувалася третя група індиченят, вміст аміаку був меншим в 3,1-1,5 рази (p<0,001), вуглекислого газу в 1,5,0-1,2 рази(p<0,001), відповідно, на початку та в кінці досліду.
Покращення мікроклімату в секціях, в яких утримувалися індиченята дослідних груп, позитивно вплинуло на зоотехнічні показники їх вирощування (табл. 1).

Таблиця 1 - Вплив запропонованих технологічних прийомів на мікроклімат пташника та основні зоотехнічні показники вирощування ремонтного молодняку індиків

Показники	1-а група	2-а група	3-я група	4-а група (К)
Кількість індиченят в групі на початку досліду, гол.	50	50	50	50
Жива маса індиченят на початку досліду (у віці 4 тижні), кг:     самці     самки    в середньому	0,653+0,043 0,505+0,038 0,579+0,098	0,650+0,039 0,502+0,042 0,576+0,089	0,651+0,036 0,493+0,0,33 0,572+0,095	0,660+0,043 0,502+0,039 0,581+0,091
Вміст аміаку в повітрі секцій, мг/м3:    на початку досліду    в кінці досліду	5,7+0,33*** 10,3+0,33***	6,3+0,33*** 11,3+0,33***	2,7+0,33*** 9,3+0,33***	8,3+0,33 13,7+0,33
Вміст вуглекислого газу в повітрі секцій, %:   на початку досліду    в кінці  досліду	0,13+0,0058   0,20+0,0067	0,13+0,0033   0,19+0,0067	0,09+ +0,0033*** 0,16+ +0,0033***	0,13+0,0033  0,20+0,0067
Вологість підстилки, %:    на початку досліду    в кінці досліду	25,0+0,33***  30,7+0,67***	28,7+0,67 35,3+0,88***	27,5+0,87 35,7+0,67***	29,3+0,67 38,7+0,33
Збереженість за 12 тижнів, %	94,0	96,0	96,0	92,0
Жива маса індиченят у віці 16 тижнів, кг:     самці     самки     в середньому	6,451+0,061 4,933+0,058 5,692+0,138	6,623+0,063** 5,081+0,055** 5,852+0,124	6,555+0,057* 4,993+0,048* 5,774+0,147	6,309+0,069 4,849+0,056 5,579+0,139
Витрати корму, кг/кг  приросту живої маси	3,60	3,45	3,50	3,72

Примітки: *- P<0,05; **- P<0,01; ***- P<0,001.

Збереженість індиченят в 16-тижневому віці підвищилася на 2% - у першій групі, та 4% - у другій та третій групах.

Відмічено тенденцію до збільшення середньої живої маси індичат у дослідних групах порівняно з контролем: у першій групі на 113 г, другій групі на 273 г, третій групі на 195 г; зниження питомих витрат кормів на 1 кг приросту живої маси, відповідно на 3,2 %, 7,3% та 5,9%. Різниця за середньою живою масою між самцями і самками 2-ї і 3-ої дослідних груп і, відповідно, контрольної груп, була статистично вірогідною (P<0,01 та P<0,05). Очевидно, що покращення показників вирощування 2-ї групи індиченят було обумовлено не тільки покращенням мікроклімату в приміщенні, а і позитивним впливом ЕМ-препарату, що застосовувався, на процеси засвоєння поживних речовин корму та негативним його впливом на шкідливі мікроорганізми в системі травлення птиці.

За результатами хімічних аналізів зразків підстилкового посліду (табл. 2) встановлено, що в кінці періоду вирощування молодняку підстилковий послід в дослідних приміщеннях містив більше азоту, ніж в контрольних. При вирощуванні молодняку індиків в приміщенні, в якому підстилку було оброблено Ембіко - Деструктор органіки азоту в підстилці було більше на 0,32%, при випоюванні Емпробіо– на 0,25%, обробці підстилки реагентом – на 0,4% (P<0,001). Це свідчиць про зменшення втрат азоту з підстилкового посліду впродовж періоду вирощування птиці в результаті застосування запропонованих технологічних прийомів та збільшення його цінності, як органічного добрива. Вірогідних відмінностей між зразками посліду з різних приміщень за вмістом фосфору не встановлено.

Таблиця 2 - Результати хімічних аналізів зразків підстилкового посліду

Найменування показників	Група 1	Група 2	Група 3	Група 4
Вміст вологи, %:   на початку досліду   в кінці досліду	24,8+0,67 30,3+0,52	28,4+0,33 34,9+0,88	27,1+0,67 35,4+0,52	29,0+0,33 38,3+0,88
Вміст азоту, %:   на початку досліду   в кінці досліду	1,66+0,05 2,35+0,07	1,61+0,06 2,28+0,04	1,70+0,06 2,43+0,05	1,67+0,07 2,03+0,04
Вміст фосфору, %:   на початку досліду   в кінці досліду	1,03+0,03 1,17+0,05	0,99+0,05 1,12+0,04	0,94+0,03 1,15+0,03	1,01+0,04 1,14+0,04

Висновки

1. Обробка підстилки у пташнику мікробіологічним препаратом Ембіко - Деструктор органіки дає змогу при вирощуванні молодняку індиків зменшити емісію аміаку з неї в 1,6-1,3 раза, його вміст в повітрі пташника в 1,5-1,3 раза , завдяки покращенню мікроклімату у пташнику підвищити збереженість індиченят на 2,0%, живу масу на 113г, зменшити витрати кормів в розрахунку на 1 кг приросту живої маси на 3,4%.
2. Випоювання молодняку індиків мікробіологічного препарату Емпробіо забезпечує зменшення емісії аміаку з підстилки та його вмісту в повітрі пташника в 1,3-1,2 раза, завдяки покращенню мікроклімату у пташнику та засвоюваності поживних речовин корму – підвищення збереженості індиченят на 4,0%, його живої маси на 273г, зменшення питомих витрат кормів на 7,3%.
3. Обробка підстилки у пташнику реагентом (хлористим алюмінієм) дає змогу при вирощуванні молодняку індиків зменшити емісію аміаку з неї в 3,7-1,9 раза, вуглекислого газу в 2,6-1,7 раза, їх вмісту в повітрі пташника, відповідно в 3,1-1,5 та в 1,5-1,2 раза, підвищити збереженість молодняку на 4,0%, живу масу на 195 г, зменшити питомі витрати кормів на 5,9%.
4. Застосування запропонованих технологічних прийомів сприяє зменшенню вологості підстилки, втрат азоту з підстилкового посліду та збільшенню його вмісту у ньому, підвищенню цінності цього продукту як сировини для виготовлення органічних добрив.

 

Література

1. АДУШЕВА Е. Д. КУРИНЫЙ ПОМЕТ: ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ БЕДСТВИЕ ИЛИ ЦЕННЕЙШЕЕ СЫРЬЕ? / Е. Д. АДУШЕВА, Л. Ю. ТЫЧИНСКАЯ // ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК РОССИИ. – 2007. – № 11. – С. 7-8.
2. Баланин В. И. Зоогигиенический контроль микроклимата в животноводческих и птицеводческих помещениях / В.И.Баланин. – Ленинград: Агропромиздат, 1988. –144 с.
3. ВПЛИВ РІЗНИХ СПОСОБІВ ОБРОБКИ ПІДСТИЛКИ НА ЕМІСІЮ ШКІДЛИВИХ ГАЗІВ / О.В.МЕЛЬНИК, Т.В.КИЗЬ, О.В.ЦИПЛЯК, Є.М.ЧАПЛИГІН//ПТАХІВНИЦТВО: МІЖВІД.ТЕМ.НАУК. ЗБ. /ІТ НААН. –ХАРКІВ, 2012. – ВИП. 68. – С. 317-325.
4. Высокоэффективные микробиологические препараты.-Симферополь, 2012. – 68 с.
5. Довідник птахівника / [М. І. Сахацький, І. І. Івко, І. А. Іонов та ін.]; За ред. М. І. Сахацького. – Харків, 2001. – 160 с.
6. Иванова О. Образование вредных газов в помете / О. Иванова // Птицеводство. – 2008.-№2. – С. 56.
7. Кизь Т.В. Влив обробки підстилки у пташнику реагентами на емісію шкідливих газів та відтворні якості індиків / Т.В.Кизь // Птахівництво: Міжвід. тем. наук. зб. /ІП НААН. – Харків, 2011. – Вип.67. – С. 43-50.
8. Куликов Л.В. Статистические методы в зоотехническом эксперименте/Л.В.Куликов.- М.: Издательство Университета дружбы народов им. П. Лумумбы, 1987. – 90 с.
9. МЕЛЬНИК В. О. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ПТАХІВНИЦТВА / В. О.МЕЛЬНИК // ПТАХІВНИЦТВО: МІЖВІД. ТЕМАТ. НАУК. ЗБІРНИК /ІП УААН. –ХАРКІВ, 2009. – ВИП.63. – С. 3-17.
10. Петров И. В. Влияние комплексного пробиотического препарата «Байкал» ЭМ 1 У на основные производственные показатели бройлеров кросса «ROSS - 308» / И. В. Петров, А. А. Колесников. – 2009: http://emcu.com.ua.
11. Селянский В.М. Микроклимат в птичниках/В.М. Селянский. – М.: Колос, 1975. – 304 с.
12. Чаплигін Є.М. Обробка підстилки для птиці з метою знешкодження патогенних мікроорганізмів / Є.М. Чаплигін, В.О.Мельник // Вісник Хірківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка. – 2012. – Вип. 120 «Технічні системи і технології тваринництва». – С. 345-352.
13. Ammonia emissions from pig slurries. Evaluation of acidification and the use of additives to reduce losses / [Martinez J., Jolivent J., Guiziou F., Langeoire G.] // In Proc. of the Int. Symp. on Ammonia and Odour Emissions from Animal Production, Vinkeloord, the Netherlands. 6–10 Oct. 1997. NVTL, Rosmalen, the Netherlands. – 1997. – P. 475 - 483.
14. Berg W. Emission reduction by acidification of slurry - Investigations and assessment / W. Berg, G. Hornig // In Proc. of the Int. Symp. on Ammonia and Odour Emissions from Animal Production, 6–10 Oct. 1997. NVTL, Rosmalen, the Netherlands. – Р. 459 – 466.
15. Blake J. P. Sodium Bisulfate (PLT) as a Litter Treatment / J. P. Blake: http://www.aces.edu/counies.
16. COLANBEEN M. INVLOED VAN STROOISEL EN NH3 OP DE PRODUKTIERESULTATEN BIJ SLACHTPLUIMVEE: LITERATUUROVERZICHT / M. COLANBEEN, G. NEUKERMANS // REV. AGR. – 1990. – Т. 43. – № 2. – P. 227-240.
17. Emeash H. H. Effects of some pollutants as stressors on some behavioural patterns and performance of broiler chickens / H. H. Emeash, M. M. Ali, M.A. El-Bably // Poultry Abstracts. –1998. – N 24. –P. 58.
18. http://www.organics.com.ua.
19. Malone G. W. Monitoring environment of broiler houses // G. W. Malone // Poultry. – 1986. – Т. 45. – № 530. – P. 142, 144-146, 148, 150.
20. McWard G. W. Acidified clay litter amendment / G. W. McWard, D. R. Taylor // J. Appl. Poult. Res. – 2000. – N 9. – P. 518-529.
21. Meisinger J. Amonia emission reduction: Listter treatment, biofilter, and covers / J. Meisinger T. Simpson S. Weammert // Recommendations for Endorsement by the Chesapeake Bay Program Nutrient Subcommittee and its Workgroups.- University of Maryland/Mid-Atlantic Water Program Project Leader. – 2009. – 25 p.
22. Moore P. Reducing phosphorus runoff and inhibit¬ing ammonia loss from poultry manure with aluminum sulfate / P. A. Moore, T. C. Daniel, D. R. Edwards // J. Environ. Qual. –2000. – N. 29. – P. 37-49.
23. NAHM K. H. FACTORS INFLUENCING NITROGEN MINERALIZATION DURING POULTRY LITTER COMPOSTING AND CALCULATIONS FOR AVAILABLE NITROGEN / K. H. NAHM //WORLD'S POULTRY SCIENCE JOURNAL. – 2005. – VOL. 61. – P. 238-255.
24. Pope M. J. An evaluation of the presence of pathogens on broilers raised on poultry litter treatment-treated litter / M. J. Pope, T. E. Cherry // Poult. Sci. – 2000. – Vol. 79. – № 9. – P. 1351-1355.
25. United States Patent 5945333 A01K1/015; A01N63/00; C07G15/00. Biological poultry litter treatment composition and its use / Rehberger T. G. – Application Number 08/918371; Filing Date 08.26.1997; Publication Date. – 08.31.1999.

Аннотация

Установлено, что при выращивании ремонтного молодняка индеек на подстилке ее обработка микробиологическим препаратом Ембіко- Деструктор органіки позволяла уменьшить содержание аммиака в воздухе птичника в 1,5-1,3 раза, выпойка птице микробиологического препарата Емпробіо- в 1,3-1,2 раза, обработка подстилки реагентом (хлористым алюминием) - в 3,7-1,5 раза. Благодаря улучшению микроклимата в птичнике и усвояемости питательных веществ корма сохранность ремонтного молодняка повысилась, соответственно, на 2%, 4% и 4%, его живая масса на 113 г, 273 г и 195 г, при одновременном снижении удельных затрат кормов на 3,2%, 7,3% и 5,9%. Применение предложенных технологических приемов способствовало также уменьшению влажности подстилки и потерь азота из подстилочного помета.

 

Ключевые слова:

птицеводство, индейки, ремонтный молодняк, выращивание, подстилка, обработка, микробиологические препараты, реагенты, микроклимат, аммиак, углекислый газ.

Отзывы: